Методична скарбничка

Опис досвіду роботи 

Активізація пізнавальної діяльності школярів на уроках англійської мови
Важливою проблемою сьогодні залишається питання урізноманітнення навчального процесу, активізації пізнавальної діяльності учнів, розширення сфери їх інтересів. Сучасним учням доступні найрізноманітніші джерела інформації, але часто саме наявність готової інформації сприяє розвитку пасивності. Зникає прагнення до пошуку, пізнання, творчості, тобто діяльності. Навчальний матеріал може здаватися учням «сухим» і нецікавим, тому завдання вчителя - зацікавити їх. Це можна зробити за допомогою інформаційних технологій, науково-популярних фільмів, Інтернету, а також за допомогою дидактичних ігор. За Ф. Діствергом, будь-який метод поганий, якщо привчає учня до пасивності, і гарний, якщо пробуджує в ньому самодіяльність.
Проблема активізації пізнавальної діяльності учнів була, є і буде актуальною завжди. Від її розв’язання залежить ефективність навчальної діяльності, розвиток інтересу до навчання. У педагогічних дослідженнях найчастіше активізацію пізнавальної діяльності розглядають як таку організацію сприйняття навчального матеріалу учнями, при якій засвоєння знань відбувається шляхом розкриття взаємозв'язків між явищами, порівняння нової інформації з відомою, конкретизації, узагальнення, оцінки навчального матеріалу з різних точок зору.
Активність учнів виражається через запитання, прагнення мислити, пізнавальну самостійність в процесах сприйняття, відтворення, розуміння, творчого застосування. Ознаками сформованості активності особистості виступають: ініціативність, характеристика діяльності, енергійність, інтенсивність, ставлення до діяльності, добросовісність, інтерес, самостійність, усвідомлення дій, воля, наполегливість в досягненні мети та творчість. Тому можна виділити певні рівні активності учня в навчальній діяльності:
1. Низький – вчитель повідомляє знання, ставить запитання, дає відповіді, показує як розв’язується завдання, а учень слухає, записує, пригадує повідомлене.
2. Середній – завдання розв’язуються спільними зусиллями викладача та учнів; учні залучаються у частковий пошук.
3. Високий – самі учні здійснюють активний пошук відповіді, знаходять власні способи розв’язання.

Основна мета роботи викладача з активізації пізнавальної діяльності учнів полягає в розвитку їх творчих здібностей. З психології відомо, що здібності людини розвиваються в процесі діяльності. Засобом розвитку пізнавальних здібностей учнів є вміле застосування таких методів і прийомів, які забезпечують високу активність учнів у навчальному пізнанні. Методи і прийоми активізації, що їх застосовує викладач, повинні враховувати рівень пізнавальних здібностей учнів, бо непосильні завдання можуть підірвати віру учнів у свої сили і не дадуть позитивного ефекту. Тому система роботи викладача з активізації пізнавальної діяльності учнів повинна будуватись з врахуванням поступового і цілеспрямованого розвитку творчих пізнавальних здібностей учнів, розвитку їх мислення. Зокрема, я в своїй діяльності звертаю увагу на наступні методи:
Ці методи не можна назвати новими. Однак, їх застосування до цього часу не було системним. Вони пов'язані між собою тим, що їх форми і зміст дозволяють формувати, поряд із комунікативною компетенцією, окремі комунікативні та інтелектуальні вміння, які в сукупності складають уміння критичного мислення.
Розглянемо зазначені методи.
Дискусія (лат. discussion - від discutio - розглядаю, досліджую) - широке обговорення якогось спірного питання для з'ясування різних точок зору.
Дискусія дає можливість:
-активізувати пізнавальну діяльність учнів;
-сформувати певну культуру мови, вміння вислухати співрозмовника до кінця, не перебиваючи; ставлячи запитання, заперечуючи або, навпаки, погоджуючись;
-формувати свідоме ставлення до розгляду проблеми, активність в обговоренні проблеми, яка назріла, націленість на з'ясування причин її виникнення, а також на її вирішення. Мова, таким чином, є одночасно і метою і засобом навчання;
-формує культуру творчого оперативного мислення;
-створює умови для використання особистого досвіду й одержаних раніше знань для засвоєння нових.
Н. Джава зазначає, що вміння вести дискусію у формі діалогу або полілогу – необхідна умова успішної спільної роботи учнів над проектом у малих групах. В процесі обговорення висуваються аргументи і контраргументи, вибудовується логічна послідовність доказів виступаючого. Учні вчаться розглядати проблему з різних сторін, формулюють свою точку зору, роблять висновки .
         Дидактичні та рольові ігри - це практична групова вправа з вироблення оптимальних рішень, застосування методів і прийомів у штучно створених умовах, що відтворюють реальну обстановку. Доцільним є використання ігор чи елементів гри на кожному уроці. Це активізує діяльність учнів, вони захоплюються елементом змагання, їм подобається працювати у команді - так веселіше виконувати навіть складне завдання.
Основне завдання полягає в тому, щоб правильно організувати гру, підібрати її відповідно до завдань уроку, до теми та рівня можливостей і знань учнів. Адже гра має бути цікавою та емоційною, - лише за цих умов можливий максимальний результат.
Під поняттям "дидактичні ігри" представлено будь-яку гру або ігрову вправу, спрямовану на оволодіння учнями новими знаннями, уміннями, навичками.. Гра допомагає вчителю англійської мови організувати роботу на уроці, адже за 40-45 хвилин необхідно звертати увагу на граматику, мовлення, читання, писання, аудіювання. Гра допомагає перевірити знання і уміння учнів швидко і цікаво. Адже, учням цікавіше виконувати певне, наприклад завдання із граматики, коли воно подане у вигляді гри (змагання), ніж писати звичайну вправу . Під час проведення підсумків гри я особисто доволі часто використовую прийом самооцінення дітьми результатів гри, щоб вони розвивали вміння не лише показувати свої знання , а й аналізувати та співставляти вміння інших.
Одним із важливих методів активізації пізнавальної діяльності учнів є метод проектів. Метод проектів - це така організація самостійної діяльності учнів у межах ними ж обраної теми, що проводиться у два етапи: етап підготовки та етап висвітлення кінцевого результату цієї діяльності.
Метою проектної роботи є автономне вивчення окремим учнем того чи іншого матеріалу, який є часткою одного великого розділу.Сутність проектної методики полягає в тому, що ціль занять і способи її досягнення повинні визначатися власне учнем на основі його інтересів, індивідуальних особливостей, потреб мотивів, здібностей.
Звертаючись до власного педагогічного досвіду, можу з впевненістю сказати, що такий вид роботи цікавий як старшокласникам так і найменшим учням школи, хоч він займає й більшої затрати часу ніж виконання ,скажімо, звичного домашнього завдання, але викликає великий емоційний відгук та створює ситуацію успіху при його захисті,становленню особистості учня.
Система освіти, на  думку багатьох дослідників, не може бути незалежною від суспільного й політичного устрою держави, вона за всіх часів відгукувалася на соціальне замовлення. Саме в силу цього політика держави останнім часом спрямована на те, щоб впровадити інформаційні технології в навчанні. Комп'ютер бере на себе левову частину рутинної роботи викладача, вивільняючи йому час для творчої діяльності.
Одним із компонентів підвищення мотивації, і я к наслідок активізації пізнавальної діяльності учнів є використання Інтернету. Інтернет природно вписується в життя учнів і є одним з найефективніших засобів, що допомагають значно урізноманітнити процес навчання.
За допомогою Інтернету учні мають змогу виконувати такі види навчальної діяльності:
- тренуватися у правописі;
- вивчати лексичний матеріал;
- удосконалювати розуміння аудіо тексту;
- розвивати техніку читання;
- вивчати граматику;
- навчатися писемного мовлення;
- тренувати вимову тощо.
Як відомо, придатність технічних засобів навчання й контролю для використання на заняттях з іноземної мови визначається за наступними критеріями:
·         по-перше, вони повинні сприяти підвищенню продуктивності праці й ефективності навчального процесу;
·         по-друге, забезпечувати негайне й постійне підкріплення правильності навчальних дій кожного учня;
·         по-третє, підвищувати свідомість і інтерес до вивчення мови;
·         по-четверте, забезпечувати оперативний зворотний зв'язок і поопераційний контроль дій всіх учнів;
·         по-п'яте, мати можливість швидкого введення відповідей без тривалого їхнього кодування й шифрування.
Як показує практика, із всіх існуючих засобів навчання комп'ютери щонайкраще "уписуються" у структуру навчального процесу, найбільш повно відповідають дидактичним вимогам і максимально наближають процес навчання англійській мові до реальних умов.
На мою думку, єдина проблема застосування цього методу лише в тому, що не кожна школа має належне технічне забезпечення, що лише одиничні класи можуть бути обладнанні інтерактивними дошками та мультимедійними проекторами, а то й взагалі мати тільки єдиний на всю школу комп’ютерний клас, що не дає змогу частого використання мережі. Проте  цей метод доволі ефективно можна застосовувати в позакласній діяльності, під час проведення факультативів тощо.
Особливості застосування методів на практиці
Як педагог  розумію, щоб відповідати вимогам часу, учитель має бути творцем, художником, а не просто старанним ремісником. Вчитель повинен вчитися все життя, експериментувати, вдосконалюватися. Я не розумію тих вчителів, які користуються сталими  готовими  друкованими  розробленими іншими людьми конспектами. Адже кожен педагог впродовж життя апробовує різі методики та прийоми й виробляє власний стиль, має різні класи та різних дітей. Щодо мене, то я ввесь цей час підбираю принципи та засоби, які, на мою думку, були б найефективнішими для досягнення кінцевої мети – формування в учнів життєвих компетенцій, адже суспільні умови змінюються – і діти та підлітки мають бути підготовлені до успішної життєдіяльності. Не вміючи плавати, людина потоне, а не маючи необхідних знань і вмінь, захлинеться життєвою стихією, не зможе самовизначитись і самореалізуватися.
Інноваційне (лат. іnnovatio - оновлення, зміна) навчання - зорієнтоване на динамічні зміни в навколишньому світі навчальна і освітня діяльність, яка ґрунтується на розвитку форм мислення, творчих здібностей, високих соціально адаптованих можливостей особливостей особистості.
З метою розвитку творчих здібностей учнів поступового й систематичного залучення їх до самостійної пізнавальної діяльності, забезпечення співпраці між учнями та вчителем недостатньо використовували лише традиційний урок, тому варто кожному вчителеві подумати над зміною форми уроку в окремих випадках.
Вивчення педагогічної літератури та власний практичний досвід переконують у тому, що засобом досягнення позитивного результату на уроці є забезпечення учителем ситуації успіху. У своїй діяльності намагаюся постійно створювати її, тому що це сприяє високій результативності уроку.  Дітям дуже подобається працювати в парах, та не в стаціонарних (з сусідом по парті), а тоді , коли є можливість самостійно вибрати собі партнера та завдання для відповіді. Особливо учні початкових класів дуже люблять ігрові прийоми, використання «мікрофону», відповіді з м’ячем, відпрацювання діалогів за допомогою «каруселі», створювати «асоціаційні кущі » .
Але перевагу в своїй роботі я надаю технології проектування, оскільки вона передбачає розв’язання учнем або групою учнів якої-небудь проблеми, використання різноманітних методів, засобів навчання з одного боку, а з другого – інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, творчості.
Впроваджуючи проектну технологію, я ставлю собі за мету не тільки передати учням суму знань, а ще й навчити здобувати ці знання самостійно, застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань; прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами, а саме: збирати інформацію, аналізувати її з різних точок зору, висовувати гіпотези, вміти робити висновки.
Важливими вимогами до виконання завдань є креативність, новизна ідей, цікаві винаходи та вміння їх презентувати. Слід зауважити, що проектна діяльність є ефективною формою поєднання теорії з практикою, можливістю продемонструвати власні вміння та індивідуальну схильність до творчої діяльності й науково-дослідницької роботи.
В основі методу проектів – розвиток пізнавальної активності школярів, вміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, а також розвиток критичного та творчого мислення, формування вмінь співпраці в групі.За методом проекту можна опрацьовувати будь-яку тему на уроці іноземної мови. Для старшої ланки вважаю доцільнішим здійснювати захист проектів шляхом створення презентацій у програмі "PowerPoint", "Publisher".
Результати досліджень учні показують в класі на підсумковому уроці у вигляді публікацій, презентацій, шкільних газет. Після презентації проектів учні мають поповнити свій лексичний запас новими лексемами, удосконалити комунікативні, лінгвістичні та соціокультурні навички, здобути вміння конструювати публічний виступ і презентувати результати діяльності, здійснювати оцінювання та самооцінювання роботи над проектом.
Практичні роботи, експерименти, творчі пошуки запалюють в очах учнів вогники зацікавленості, які не згасають протягом тривалого часу. Бажання дізнатись про щось нове з кожним днем зростає. Робота у групах, парах не дає можливості розгубитися слабшим, кожний починає вірити у свої власні сили.
За словами Я. Коменського, "учитель - помічник природи, а не її володар, її будівничий, а не реформатор", тому він сам вибирає форми, методи та прийоми, які сприяють розвитку природних нахилів учнів.
Отже, пізнавальна активність школяра представляє собою складне психолого-педагогічне утворення, що синтезує в собі низку компонентів, про які сказано вище. Особливий зв’язок спостерігаємо між пізнавальною активністю і пізнавальним інтересом учнів, іншими словами, якщо урок не є цікавим, прийоми та методи викладання не приваблюють, не стимулюють до пошуку нової інформації, то дійсно чекати на високу пізнавальну активність вихованців не доводиться. Тому дієвим чинником вирішення окресленої проблеми слугують інноваційні засоби й методи викладання задля формування та розвитку особистісних якостей дітей.
Інтерактивні технології та методи навчання
«Асоціативний кущ»
Зупинімось детальніше на методі побудови «асоціативного куща». На початку роботи вчитель визначає одним словом тему, над якою проводитиметься робота, а учні згадують, що виникає в пам'яті стосовно цього слова. Спочатку висловлюються найстійкіші асоціації, потім - другорядні. Учитель фіксує відповіді у вигляді своєрідного «куща», який поступово «розростається».
«Мікрофон»
Технологія «Мікрофон» надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи власну думку чи позицію.
Правила проведення:
  • ·         Говорити має тільки той, у кого є «символічний» мікрофон;
  • ·         подані відповіді не коментуються і не оцінюються;
  • ·         коли хтось висловлюється, решта не має права перебивати, щось говорити, вигукувати з місця.

Робота в парах
Роботу в парах можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. За умов парної роботи всі діти в класі отримують можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують значної витрати часу.
Робота в групах
Робота в групах надає всім учасникам можливість діяти, практикувати навички співробітництва, міжособистісного спілкування (зокрема, відпрацювання прийомів активного слухання, прийняття спільного рішення, узгодження різних поглядів). Роботу в групах слід використовувати тоді, коли необхідно розв'язати проблему, з якою важко впоратись індивідуально та коли одним із очікуваних результатів є набуття навичок роботи в команді.
 «Мозковий штурм»
«Мозковий штурм» є відмінним методом для використання досвіду учнів із метою розв'язання проблем та розробки ідей. Є, однак, дуже специфічні правила й основні принципи для «мозкового штурму», яких потрібно дотримуватись.
«Мозковий штурм» найкраще спрацьовує в групах у кількості 5-7 осіб.
Інтерактивні технології відіграють важливу роль у сучасній освіті. Їхня перевага полягає в тому, що учні за­своюють рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, оцінювання), у класах збільшується кількість учнів, які свідомо засвоюють навчальний матеріал. Учні займають активну позицію у засвоєнні знань, зростає їхній інтерес у сприйманні знань. 

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)